натерти ногу

1. n

1) щітка

2) чищення щіткою

3) пензель; помазок

4) майстерність, стиль художника

5) пухнастий хвіст (лисиці, білки)

6) чагарник, кущі; хаща; хмиз

7) щетина (про бороду)

8) садно

9) легкий дотик

10) амер., розм. вечірка

11) сутичка

2. v

1) чистити щіткою

2) зачісувати, пригладжувати (волосся)

3) малювати пензлем

4) натерти ногу (про коня)

5) обсаджувати кущами

6) очищати від кущів; винищувати ліс

7) легко торкатися

8) зчищати

* * *

1) щітка; чищення ( одягу) щіткою

2) пензел, пензлик

3) майстерність, стиль ( знаменитого) художника

4) пухнатий хвіст (лисиці, білки)

5) дiaл. щетина ( про бороду)

6) садно ( на нозі коня)

7) легкий дотик

8) aмep. вечірка

9) eл. щітка

1) чистити щіткою; причісувати, пригладжувати; видаляти, зчищати ( що-небудь)

2) рідко писати пензлем; наносити шар фарби пензлем; усунути, замазати фарбою яку-небудь деталь на картині

3) натирати; намазувати

4) натерти ногу ( про коня)

5) тeкcт. підняти ворс

1) сутичка, зіткнення

2) м`який докір, закид

1) легко торкатися, зачіпати (проходячи, пробігаючи мимо); стрімко е легко рухатися (звич. злегка торкаючись чого-небудь, кого-небудь)

2) утекти

1) обсаджувати чагарником

2) очищати від чагарнику; винищувати ліс

1) щітка; чищення ( одягу) щіткою

2) пензел, пензлик

3) майстерність, стиль ( знаменитого) художника

4) пухнатий хвіст (лисиці, білки)

5) дiaл. щетина ( про бороду)

6) садно ( на нозі коня)

7) легкий дотик

8) aмep. вечірка

9) eл. щітка

1) чистити щіткою; причісувати, пригладжувати; видаляти, зчищати ( що-небудь)

2) рідко писати пензлем; наносити шар фарби пензлем; усунути, замазати фарбою яку-небудь деталь на картині

3) натирати; намазувати

4) натерти ногу ( про коня)

5) тeкcт. підняти ворс

1) сутичка, зіткнення

2) м`який докір, закид

1) легко торкатися, зачіпати (проходячи, пробігаючи мимо); стрімко е легко рухатися (звич. злегка торкаючись чого-небудь, кого-небудь)

2) утекти

1) обсаджувати чагарником

2) очищати від чагарнику; винищувати ліс

нагнести

1) гнітити, нагнічувати, нагнітити, нагнітати, нагністи що. [Сир у діжечках гнітимо не дуже важким гнітом (Богодух.). Оце гніт, буде капусту нагнічувати! (Канівщ.)];

2) (надавливать) нагнітати, нагністи, нагнічувати, нагнітити, надушувати, надушити, натискати, натиснути що чим. Ногу обувью -сти - чоботом ногу намуля[и]ти (натерти, надушити). Нагнетённый -

1) нагнічений;

2) нагнічений, надушений, натиснутий и натиснений; намуля[е]ний. -ться - гнітитися, нагнічуватися, нагнітитися, нагнітатися, нагністися; бути нагнічуваним, нагніченим и т. п.

* * *

несов.; сов. - нагнест`и

1) нагніта́ти, нагніти́ти, -гнічу́, -гні́тиш; несов. диал. млинкувати, -ку́ю, -ку́єш

2) (придавливать чем-л.) нагнічува́ти, нагнітити, наду́шувати, -шую, -шуєш, надуши́ти, -душу́, -ду́шиш

натрудить

1) кого - см. Натомлять 1;

2) (руку, ногу) натруджувати, натрудити, (натирать) натирати, натерти, (намозоливать) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити (руку, ногу), (о мног.) понатруджувати, понатирати, понамулювати, помуля[и]ти (руки, ноги). Камінчик, об який могла-б натрудити ноги коняка (Коцюб.)]. Натружённый -

1) см. Натомлённый 1;

2) натруджений, натертий, намуля[е]ний, понатруджуваний и т. п. -ться -

1) см. Натомляться 1 и 2;

2) натруджуватися, бути натруджуваним, понатруджуваним и т. п.;

3) (вдоволь, сов.) напрацюватися, попрацювати (досхочу, до-не(с)хочу), (наработаться) наробитися (досхочу, до-не(с)хочу), натрудитися, попотрудитися, (о мног.) понапрацьовуватися, понароблюватися. [Крекче, неначе-б то дуже втомився й напрацювався (Н.-Лев.)]. Натрудившийся - що натомився, натомлений; що напрацювався, напрацьований и т. п.; натруджений. [Заснув твердим сном натрудженого робітника (Коцюб.)].

натрудить

1) кого - см. Натомлять 1;

2) (руку, ногу) натруджувати, натрудити, (натирать) натирати, натерти, (намозоливать) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити (руку, ногу), (о мног.) понатруджувати, понатирати, понамулювати, помуля[и]ти (руки, ноги). Камінчик, об який могла-б натрудити ноги коняка (Коцюб.)]. Натружённый -

1) см. Натомлённый 1;

2) натруджений, натертий, намуля[е]ний, понатруджуваний и т. п. -ться -

1) см. Натомляться 1 и 2;

2) натруджуватися, бути натруджуваним, понатруджуваним и т. п.;

3) (вдоволь, сов.) напрацюватися, попрацювати (досхочу, до-не(с)хочу), (наработаться) наробитися (досхочу, до-не(с)хочу), натрудитися, попотрудитися, (о мног.) понапрацьовуватися, понароблюватися. [Крекче, неначе-б то дуже втомився й напрацювався (Н.-Лев.)]. Натрудившийся - що натомився, натомлений; що напрацювався, напрацьований и т. п.; натруджений. [Заснув твердим сном натрудженого робітника (Коцюб.)].

намять

1) наминати, нам'яти, м'яшкурити, нам'яшкурити, (комкать) набигати, набгати, нажужмлювати, нажужмити, нагарбувати, нагарбати, нажмакувати, нажмакати, жмакувати, нажмакувати; (о глине и т. п.) намішувати, намісити; (о волокнистых растениях) наминати, нам'яти, натирати, натерти, натіпувати, натіпати; (о коже) наминати, нам'яти, виминати, вим'яти; (о соломе ещё) намервлювати, намервити; (о мног.) понаминати, понамішувати, понатирати, понатіпувати и т. п. що, чого. [Нам'яла повісмо прядива (Богодухівщ). Намісила вальків на десять глини (Київщ.). От мерви намервили! (Липовеч.)]. -мять бока кому - полатати боки кому, дати наминачки кому. [Як-би, слухай, ще боків не полатали (Короленко). Дали йому такої наминачки (Гліб.)]. -мять уши, хохол кому - нам'яти (нам'яшкурити) вуха, чуба кому. [Батька впіймали, чуба намняли (Вірша). Мене перестріла да за ухо, да так добре нам'яшкурила (Г. Барв.). Нам'яшкурити чуба (Сл. Гр.)];

2) (о тесной обуви) намулювати и намуляти, намуляти и (зап.) намулити (ногу), (о мног.) понамулювати (ноги). Намятый -

1) нам'ятий, нам'яшкурений, набганий, нажужмлений, нагарбаний, нажмаканий, нажмакований, намішений, натертий, натіпаний, вим'ятий, намервлений, полатаний, понаминаний и т. п.;

2) намуляний, намулений, понамулюваний. -ться - наминатися, нам'ятися, понаминатися; бути наминаним, нам'ятим, понаминаним и т. п.

* * *

несов.; сов. - нам`ять